Тютюнопаління є однією з головних причин тривалої втрати працездатності, інвалідизації та смерті внаслідок пухлин, серцево-судинних та респіраторних захворювань. Численні дослідження, проведені у провідних науково-дослідних центрах, показали роль тютюнової інтоксикації у розвитку інфаркту міокарда, інсультів, порушень мозкового кровообігу, раку легені, ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози. 

На думку Міжнародної антиракової асоціації, тютюн є причиною більшої кількості випадків смерті від . раку, ніж інші достовірно встановлені канцерогенні впливу, разом узяті. У регулярних курців знайдено збільшення ризику захворіти на рак легені в 10 – 30 разів у порівнянні з некурцями. 

Формування тютюнової залежності. Тютюнова залежність формується досить швидко, у зв’язку з чим нікотин можна віднести до речовин з високою наркогенністю. Перші проби тютюну закінчуються, як правило, ознаками інтоксикації (отруєння) – нудота, блювання, запаморочення, гіркота в роті, гіперсалівація, біль голови, слабкість, блідість, тахікардія, відсутність апетиту. Наступні сигарети дуже швидко формують підвищення стійкості до початкових токсичних ефектів тютюнового диму, вони нівелюються, а на передній план виступають психоактивні. 

На початковому етапі залежності куріння, що формується, носить епізодичний, переривчастий, несистематичний і контрольований характер. Доза нікотину, що надходить в організм у процесі інгаляцій тютюнового диму, мінімальна, в межах однієї або кількох сигарет на день. Далі відзначається почастішання випадків тютюнопаління, перехід на міцніші сорти сигарет, відмова від сигарет з фільтром, доза нікотину повинна підвищуватися, тепер уже за рахунок своєрідного шаленства в курінні: курить сигарету за сигаретою, не виймає сигарету з рота. Якщо раніше перерви в добовому ритмі (системі) інтоксикації наступали за рахунок періоду сну, тепер курить вночі. Потреба в нікотині набуває вітального (життєво важливого) характеру, коли потяг до куріння уподібнюється голоду, спразі, неприборканої пристрасті. З’являється кашель, нервовість, дратівливість, занепокоєння, тривожно-депресивний стан. 

Лікування тютюнової залежності:

• 1 етап – психотерапевтична корекція 
• 2 етап – голкотерапія розладів сфери потягів 
• 3 етап – лазерне блокування тяги до куріння